Тривожність потребує впливу, який розпочинається з тіла, а закінчується мисленням.

Тривожність

Сьогодні пропонуємо поговорити про тривожність або її ще називають «тривогою». Не ту, яку ми чуємо з гучномовців з 24 лютого, а про важливу емоцію яка попереджає нас про небезпеку і мобілізує до відповідних дій.

У нашому мозку функціонує ціла комплексна система тривоги. Вона дає змогу вчасно помічати загрози та запобігати їм. Втім, як і будь-яка комплексна система, вона також може «виходити з ладу», формуючи страх там, де насправді небезпеки немає чи змушуючи нас постійно переживати про загрози, які мають низький рівень ймовірності й на які ми не маємо впливу. У таких випадках варто говорити про тривожні розлади (фобії, генералізований тривожний розлад, панічна атака та ін.).

Тривога, як емоційний стан має свою унікальну шкалу інтенсивності. Занадто сильна тривога може перейти у більш складні порушення функціонування психіки. Коли тривога має занадто високу інтенсивність - життя людини починає підпорядковуватись цьому негативному емоційному стану. Тривога вже не захищає, а виснажує і заважає жити, але, переважно, коли ми говоримо про нормальну інтенсивність – це є захист організму людини. Такій тривозі необхідно дякувати і вчасно знайти підхід, методи контролю або «домовитись» із таким станом. Тіло реагує на стан тривоги такими проявами як – тремор рук і ніг, відчуття ватних ніг, прискорене серцебиття, нудота, запаморочення. Людина ніби перестає відчувати своє тіло цілісно.

Тривожність потребує впливу, який розпочинається з тіла, а закінчується мисленням.

Можуть допомогти такі дії та вправи:

Відчуття власного тіла.

• * Обійміть себе, огортайте руками тулуб, плечі, нажимайте на кінчики пальців тощо).
• * Загорніться у плед, якщо дозволяє ситуація, полежіть під тяжкою ковдрою, тобто та, яка має більшу вагу.
• * Використовуйте у вправах руки (перехрещуйте їх у замок, стискайте долоні, тріть долоні між собою).
• * Почергово переступайте з ноги на ногу, рухайте пальцями ніг, чіпляйтеся за шкарпетки у взутті, ходіть.
• * У психологів маніпуляції із тілом та відчуття людини «тут і зараз» називаються «заземленням». Воно допомагає контролювати хоча б власне тіло, якщо ситуація зовні є нестабільною. Доречними будуть і будь-які хатні справи, фізична робота – прибирайте, мийте, прасуйте та ін.
• * Також доречними є фізичні вправи (біг, відтискання, присідання тощо).

Мисленнєва частина.
Без мислення будь-які дії видаються імпульсивним хаосом.

• * Необхідно, по-перше, оцінити ситуацію та місце розташування Вашого тіла, реальність чи відсутність загрози. Обов’язково, якщо є загроза, продумати хоча б два варіанти вирішення ситуації.
• * По-друге, якщо загроза відсутня, то необхідно сконцентруватися на певних приємних моментах для Вас (те, що заспокоює: говорити з рідними, зателефонувати друзям, випити гарячого напою, переглянути фото в телефоні та ін.)

Якщо ж тривожність має підвищену інтенсивність, то необхідно звернутись до спеціалістів.

Не соромтеся звертатися до фахівців раніше, як тільки Ваша звична поведінка чи реакції на звичні події змінились, щоб розпізнати тривожність, як захисну реакцію або як нав’язливий стан і психічне нездоров’я.

До перемоги разом - в здоровому тілі зі здоровим духом!